Основу каталогу склали експонати виставки «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910–1920-х років», яку було підготовлено Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія» спільно з Національним художнім музеєм України.
Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні. Секція згуртувала навколо себе майстрів, чиї імена вписано до історії світового аванґардного мистецтва ХХ століття. Ядро секції склали Марк Епштейн, Олександр Тишлер, Нісон Шифрін, Йосеф Ельман, Ісахар-Бер Рибак, Борис Аронсон, Ісак Рабичев. У її роботі брали участь Марк Шаґал, Ель Лисицький, Соломон Нікрітін, Йосеф Чайков, Сара Шор, Абрам Маневич. Упродовж недовгого періоду – початку 1920-х років – майстрам графіки, які працювали над оформленням єврейської книжки в Києві при видавництві Культур-Ліґи, вдалося створити впізнаваний національний стиль.
Каталог поділено на дві частини: «Художники Культур-Ліґи» і «Документи Культур-Ліґи». Першу частину структуровано за алфавітом прізвищ художників, доробок кожного митця систематизовано за хронологією у двох групах: ориґінальні твори й тиражна графіка. Матеріали другої частини описано за хронологією у трьох розділах: «Аркушеві видання», «Фотографії втрачених скульптурних творів Йосефа Чайкова» та «Фотографії художників».
Основу каталогу склали експонати виставки «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910–1920-х років», яку було підготовлено Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія» спільно з Національним художнім музеєм України.
Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні. Секція згуртувала навколо себе майстрів, чиї імена вписано до історії світового аванґардного мистецтва ХХ століття. Ядро секції склали Марк Епштейн, Олександр Тишлер, Нісон Шифрін, Йосеф Ельман, Ісахар-Бер Рибак, Борис Аронсон, Ісак Рабичев. У її роботі брали участь Марк Шаґал, Ель Лисицький, Соломон Нікрітін, Йосеф Чайков, Сара Шор, Абрам Маневич. Упродовж недовгого періоду – початку 1920-х років – майстрам графіки, які працювали над оформленням єврейської книжки в Києві при видавництві Культур-Ліґи, вдалося створити впізнаваний національний стиль.
Каталог поділено на дві частини: «Художники Культур-Ліґи» і «Документи Культур-Ліґи». Першу частину структуровано за алфавітом прізвищ художників, доробок кожного митця систематизовано за хронологією у двох групах: ориґінальні твори й тиражна графіка. Матеріали другої частини описано за хронологією у трьох розділах: «Аркушеві видання», «Фотографії втрачених скульптурних творів Йосефа Чайкова» та «Фотографії художників».